ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ МОЛОДДЮ З ДОСВІДОМ ТРАВМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.2.10Ключові слова:
розлади емоційної сфери, депресія, стрес, студенти, психічна травмаАнотація
Мета дослідження полягає в здійсненні огляду існуючих психологічних теорій щодо значення прояву переживань самотності у молоді з досвідом травми. Методи. Теоретична частина роботи будувалася на основі порівняльного аналізу вітчизняних науково-теоретичних досліджень щодо проблеми травматичного досвіду та його впливу на якість психічного здоров’я у студентському віці. На основі здійснених теоретичних пошуків та узагальнень було розроблено програму емпіричної перевірки визначених положень. Достовірність та надійність результатів забезпечувалася науково-методологічною обґрунтованістю дослідження, використанням адекватних поставленим завданням методів та репрезентативністю вибірки. Результати. У статті здійснено спробу інтеграції наукових підходів до розуміння травматичного досвіду, його особливостей і причин у студентському віці. Об’єктом дослідження визначено травматичний досвід, предметом – особливості переживання самотності у студентів. Основну увагу зосереджено на наслідках травми для емоційного стану та переживання самотності молоді. Отримані результати свідчать, що більшість молоді (65,4%) має низький рівень самотності, що вказує на збереження соціальних зв’язків навіть за наявності травматичного досвіду. Водночас 34,6% респондентів демонструють середній рівень самотності, що може свідчити про періодичні труднощі в емоційній близькості та відчуття ізольованості. За шкалою Аарон Бек переважають мінімальний (42,3%) та легкий (38,5%) рівні депресії, що загалом характеризує вибірку як відносно емоційно стабільну. Проте наявність помірного (15,4%) і важкого (3,8%) рівнів депресії вказує на частину молоді, яка потребує психологічної підтримки. Водночас у 76,9% респондентів травматичний досвід (середній і високий рівні впливу) продовжує позначатися на їхньому емоційному стані, що підкреслює його значущу роль у переживанні самотності.
Посилання
Виноградна О., Гриб І. Психологічні особливості феномену самотності в юнацькому віці. 2013. №11. С. 5–9.
Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильства – від знущань у сім’ї до політичного терору. Львів : Видавництво Старого Лева, 2022.
Гоцуляк Н. Є. Психологічна травма: аналіз та шляхи її подолання. Збірник наукових праць Національної академії ДПСУ. Серія: Педагогічні та психологічні науки. 2015. №1. С. 378–390.
Дмитренко О. Ю. Індивідуально-психологічні особливості переживання самотності серед молоді. Вісник Дніпропетровського університету. 2012. С. 74–79.
Журавльова Н. Ю., Гурлєва Т. С. Додаткові прояви ПТСР як мішені впливу в контексті психологічної допомоги постраждалим від війни. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2023. Т. 34(73). №1. С. 190–196.
Лашук В. Психологічні особливості переживання самотності в юнацькому віці: дис. канд. психол. наук. Київ, 2010.
Мовчан М. М. Самотність як феномен буття особистості. Полтава, 2009.
Помазова О. Самотність як психологічний феномен. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2013. №23. С. 206–214.
Попелюшко Р. Самотність як проблема соціалізації особистості в суспільстві. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій. 2013. №2. С. 212–216.
Ткачук Р. І., Крижановська З. Ю. Коли травма говорить мовою самотності. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2025. №1. С. 31–35.
Туриніна О. Л. Психологія травмуючих ситуацій. Київ : Персонал, 2017.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




