ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті здійснюється аналіз гендерних аспектів прояву та розвитку резильєнтності студентської молоді під час війни в Україні. Резильєнтність особистості розглядається як здатність адаптовуватися та реорганізовувати себе в умовах несприятливих подій, відновлювати психологічну рівновагу та підтримувати здорове функціонування. Проведене емпіричне дослідження показало переважання середнього рівня резильєнтності у студентів чоловічої й жіночої статей. Значних, статистично значущих гендерних відмінностей в загальному рівні резильєнтності не виявлено, але встановлено наявність розбіжностей у ресурсах стійкості та копінг-стратегіях. Для обох статей важливими чинниками подолання стресу є здатність до логічного та критичного мислення, віра, уява, фізична активність. Однак юнаки у складних життєвих ситуаціях виявляють більшу схильність до критичного аналізу проблеми та дисимуляції, оптимізму, планування діяльності й раціонального вирішення проблем. Дівчата частіше, ніж юнаки, звертаються за підтримкою до інших людей та більш відкрито виявляють емоції. У дівчат виявлена сильніша тенденція зменшувати стрес через відступ/рефлексію, переключення уваги на іншу діяльність, проблемний аналіз та збереження самовладання. Обидві групи респондентів проявляють гнучкість у використанні когнітивних та поведінкових копінгів, проте жіноча вибірка для подолання стресу застосовує ширший спектр емоційних копінг-механізмів. Майже половина юнаків і дівчат застосовують адаптивні когнітивні копінги (відповідно 47,3% і 42,1%) та відносно адаптивні поведінкові копінги (відповідно 44,4% і 50%), а 77,8% юнаків і 63,1% дівчат – адаптивні емоційні копінги. Водночас значна частина респондентів обох статей у стресових ситуаціях вдається до неадаптивних копінг-стратегій. Студенти обох статей демонструють усвідомлення сенсу життя та наявність життєвих цілей, однак дівчата можуть частіше відчувати, що сенс уже знайдено, тоді як юнаки значно активніші в екзистенційних пошуках. У чоловічій вибірці переважають середній та вище за середній рівні самоефективності, а в жіночій – вищий за середній. Результати дослідження можуть бути використані для розробки гендерно чутливих програм розвитку резильєнтності студентської молоді в умовах війни.