ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ КОРУПЦІЙНИХ ДІЯНЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Анотація

У статті викладено результати дослідження психологічних та ситуативних чинників, що спонукають військовослужбовців вчиняти корупційні діяння. У якості емпіричних методів дослідження застосовано бесіду, опитування і метод експертних оцінок. Встановлено низку потужних психологічних чинників, що призводять до корупції. Зокрема – страх смерті, поранення або бойових дій може спонукати солдатів давати хабарі заради самозбереження, щоб не потрапити в зону активних бойових дій. Соціальне унормування корупційних відносин: особовий склад спочатку відчуває дискомфорт від корупції, але з часом адаптується до неї, нормалізуючи девіантну корупційну поведінку, щоби зменшити психологічний дискомфорт від існування в корумпованій системі. Третій фактор – недовіра до командирів та їх службова некомпетентність: гучні випадки некомпетентності або корупції керівництва знижують моральний дух. Фінансові стреси та відчай: незрозуміла і нечітка система фінансових виплат, намагання командування не виплачувати гроші бійцям, де тільки можливо, коли спокуса хабарів стає основним мотиватором, часто пов’язаним з продажем тих чи інших військових ресурсів. Деформація правових і культурних норм: поширене переконання, що «всі цим займаються», робить корупцію стандартною операційною процедурою, а не кримінальним діянням. Ігнорування з боку командування виявлених правопорушень нівелює будь-які спроби з корупцією боротися. Стрес, пов’язаний з нерівністю та розподілом влади: особовий склад стикається з унікальним тиском, включаючи хронічний стрес, тривогу через процедурні помилки та моральну напругу між суворими правилами та необхідністю маневрувати у корумпованому середовищі. Ранжування виокремлених чинників показало, що головним мотиватором до вчинення корупційних дій виступають страх за особисте життя і здоров’я і прагнення уникнути потрапляння до зони активних бойових дій, а також унормування корупції як звичайної широко застосованої практики вирішення тих чи інших питань. Можна стверджувати, що корупція у військовому середовищі часто є не лише проявом жадібності, а радше наслідком пристосування до складної, ризикованої та неефективно керованої системи.