ДО ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВІЦІ РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ

Анотація

У статті розглядається проблема феномену емоційного інтелекту як інтегральної характеристики особистості, що визначає якість її розвитку, міжособистісних взаємин та можливості самореалізації. Розкрито сутність емоційного інтелекту як сукупності когнітивних і регулятивних здібностей, спрямованих на виявлення, розуміння та контроль власних і чужих емоцій. Підкреслюється його значення у формуванні здатності до регуляції психоемоційного стану, подолання негативних переживань, підвищення ефективності діяльності та забезпечення психологічного благополуччя. Зазначається, що високий рівень емоційного інтелекту безпосередньо впливає на успішність спілкування, професійну результативність та вибір продуктивних стратегій подолання стресових ситуацій. Наголошено на відмінності між інтелектуальними здібностями та емоційною компетентністю: високий показник інтелекту не гарантує життєвої успішності без сформованих навичок управління емоціями. Встановлено, що більшість осіб цієї вікової категорії здатні усвідомлювати та розпізнавати власні емоції, що сприяє швидшій адаптації до нових ситуацій та зниженню рівня стресу. Виявлено, що дорослі у цей період демонструють гнучкість поведінки, вміння мотивувати себе на досягнення мети та ефективно застосовувати стратегії саморегуляції, що позитивно позначається на результативності діяльності. Дослідження чинників, які впливають на розвиток емоційного інтелекту, показало високі показники за шкалою соціальної пристосовності, що виявляється у широкому колі інтересів та тенденції до нетерплячості. Аналіз рівня інтелекту засвідчив здатність більшості з них до логічного мислення, аналізу та синтезу інформації, що відображається у вмінні розкладати складні завдання на окремі елементи. Результати дозволяють розглядати емоційний інтелект як важливий ресурс адаптації та особистісного розвитку на етапі ранньої дорослості.