КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ УСВІДОМЛЕНОСТІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСТРУКТА В СИСТЕМІ САНОГЕННОГО МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.2.10Ключові слова:
усвідомленість, саногенне мислення, психічне здоров’я, стрес, емоційна регуляція, рефлексіяАнотація
У статті було здійснене теоретичне дослідження концептуалізації усвідомленості як психологічного конструкта в системі саногенного мислення. Актуальність теми обумовлена зростанням психологічних труднощів у сучасному суспільстві, таких як стрес, тривожність та емоційне вигорання, що потребують ефективних засобів підтримки психічного здоров’я. Усвідомленість розглядалася як здатність бути уважним до поточного досвіду без оцінювання, що сприяє кращому розумінню емоцій, думок і поведінки. Саногенне мислення, у свою чергу, виступало як адаптивний тип мислення, спрямований на збереження та зміцнення психічного здоров’я. Метою статті був теоретичний аналіз усвідомленості як конструкта саногенного мислення. Для її досягнення проаналізовано сучасні дослідження з усвідомленості та саногенного мислення, розглянуто різні позиції вчених,щодо цих феноменів, їх визначення та структуру, досліджено функції й природу усвідомленості, а також простежено її взаємозв’язок з саногенним мисленням. У статті наголошувалося на ефективності практик усвідомленості, зокрема програми MBSR (Mindfulness-Based Stress Reduction), яка демонструє позитивний вплив на зниження стресу, тривожності та депресії, оскільки нейробіологічні дослідження підтверджують, що медитація, як основа усвідомленості, змінює активність мозку, сприяючи емоційній стабільності. Також були розглянуті українські дослідження, які підтверджують корисність майндфулнес-практик для підвищення стресостійкості та емоційної саморегуляції. Саногенне мислення представлено як процес, що включає когнітивну реконструкцію, емоційну регуляцію та рефлексію. Воно сприяє зниженню тривожності, розвитку адаптивних стратегій реагування та покращенню психологічного благополуччя. Усвідомленість виступає ключовим компонентом саногенного мислення, забезпечуючи здатність до безоціночного сприйняття досвіду, самоспостереження та емоційної регуляції. Стаття сприяє глибшому розумінню ролі усвідомленості у підтримці психічного здоров’я особистості та її адаптації до життєвих викликів, що є важливим в структурі саногенного мислення.
Посилання
Ґрін Р. Як доктор Джон Кабат-Зінн допоміг зробити усвідомленість основним напрямом. Verywell Mind. 2023. Режим доступу: https://www.verywellmind.com/jon-kabat-zinn-bringing-mindfulness-mainstream-7377237
Гільман А. Формування саногенного мислення як шлях уникнення нав’язливих думок. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2018. Т. 3, № 4. Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/329741846_Formation_of_sanogenic_thinking_as_the_way_of_avoiding_obsessive_thoughts
Зливков, В., Котух, О., Кузікова, С. Б., Лукомська, С. О., Щербак, Т. (2024). Психологічний супровід особистості в умовах війни [Електронний ресурс] : навч. посіб. Київ-Ніжин : Видавець М. М. Лисенко. Режим доступу: https://emed.library.gov.ua/wp-content/uploads/tainacan-items/8476/110552/Psykholohichnyy-suprovid-osobystosti-v-umovakh-viyny.pdf
Кабат-Зінн, Дж. Повна катастрофа: як за допомогою мудрості тіла та розуму впоратися зі стресом, болем і хворобою. Нью-Йорк : Bantam Books, 2013. 720 с.
Лазарус, Р. С., Фолкман, С. Стрес, оцінка та копінг. Нью-Йорк: Видавництво Springer, 2014. 445 с.
Медитація змінює мозкові хвилі, пов’язані з тривогою та депресією // New York Post. 2025. Режим доступу: https://nypost.com/2025/02/14/health/meditation-changes-brain-waves-linked-to-anxiety-depression/
Медінцов І. В. Метакогнітивні аспекти усвідомленості / І. В. Медінцов // Габітус. 2021. Вип. 22. С. 39–45. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2021_22_8
Санада, К., Монтеро-Марін, Х., Альда Дієс, М., Салас-Валеро, М., Перес-Юс, М. К., Морільйо, Х., Демарзо, М. М. П., Гарсія-Торо, М., Гарсія-Кампайо, Х. Вплив інтервенцій, заснованих на усвідомленості, на рівень слинного кортизолу у здорових дорослих: метааналітичний огляд. Фронтири фізіології. 2016. Т. 7. С. 471. DOI: 10.3389/fphys.2016.00471.
Фредріксон, Б. Л. Роль позитивних емоцій у позитивній психології: теорія розширення і побудови. American Psychologist. 2010. Т. 56, № 3. С. 218–226. DOI: 10.1037/0003-066X.56.3.218.
Цолакіс, П. Модель депресії за Беком: еволюція, сучасні докази та критичний аналіз. Психологія. 2025. Т. 16, № 1. С. 12–25. DOI: 10.4236/psych.2025.161002.