АНАЛІЗ ВПЛИВУ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ НА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Автор(и)

  • В. В. Волошина Криворізький державний педагогічний університет

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.3.36

Ключові слова:

вплив комплексної реабілітаційної програми, психологічний стан військовослужбовців, діагностика, перитравмівна дисоціація, депресія, тривожність, безсоння, ПТСР.

Анотація

У статті представлені положення програми психологічної реабілітації, яка була проведена на проекті «Відновлення під час війни» від ВААД України. Встановлено, що її зміст та програмні засади є науково обґрунтовані та сформульовані відповідно до особливостей психологічного стану військовослужбовців. В рамках даної програми здійснено інтеграцію діагностики, стабілізації, терапії та інтеграції, також при її розробці та впровадженні здійснено акцент на індивідуальних особливостях учасників. Зазначена програма сформована відповідно до інтегративної моделі, заснованої на біопсихосоціальному підході, пов’язаному із поєднанням соціальних, психічних та фізіологічних чинників, доказовій практиці та з огляду на індивідуалізацію. Наведена програма складається із чотирьох етапів (діагностичного, стабілізаційного, терапевтичного та інтеграційного). У наведеній програмі приймають участь три зміни військовослужбовців. Визначено, що ефективність даної програми перевірено із застосуванням визначеного діагностичного інструментарію, зокрема: здійснення персональної бесіди та заповнення карт психологічного супроводження отримувачів послуг щодо психологічної допомоги; застосування PDEQ (опитувальник визначення значення показника перитравмівна дисоціація); використання опитувальника PHQ-9, який забезпечує встановлення стану депресії опитуваних; використання GAD-7 (оцінка показника тривожність); застосування PCL-M (шкала самооцінки, використовувана для встановлення ступеню ПТСР) та AIS (Афінська шкала визначення ступеня безсоння). Оцінка за вказаними методиками та опитувальниками здійснено як до проведення реабілітаційної програми, так і після її реалізації. Аналіз показав суттєве покращення за основними показниками. Відмічено, що програма «Відновлення під час війни» – це ефективний інструмент, який забезпечує швидку психологічну стабілізацію стану військовослужбовців (в тому числі тих, які під час військової служби опинились в екстремальних умовах полону). За результатами зазначеної програми підтверджено поширення аналогічних ініціатив під час аналогічних військових конфліктів. Визначено потребу доповнення програми довгостроковими інтервенціями, які складаються із групової терапії, індивідуального супроводу та міждисциплінарного підходу. Вказане сприятиме забезпеченню стійких та глибоких змін щодо покращення психологічного стану військовослужбовців.

Посилання

Belrose C., Gibert L., Trousselard M. Recovery, Rehabilitation and Positive Psychology for Chronic Post-Traumatic Stress Disorder: Theoretical and Practical Aspects among French Veterans. IntechOpen. 2019. doi: 10.5772/intechopen.86813

Bonner M., Ellender G. Military Training: does it predispose service personnel to negative mental health issues? J Ment Health Disord. 2022. Vol. 2(1). P. 11-18. https://doi.org/10.33696/mentalhealth.2.012

Ohlsson A., Nilsson S., Larsson G. Social and Psychological Support for Military Personnel and Their Families in Connection with Military Deployment: A Scoping Review and Thematic Analysis. Journal of Veterans Studies. 2024. Vol. 10(1). Р. 160–172. https://doi.org/10.21061/jvs.v10i1.533

Romero D. H., Riggs S. A., Raiche E., McGuffin J., and Captari L. E. Attachment, coping, and psychological symptoms among military veterans and active duty personnel. Anxiety Stress Coping. 2020. Vol. 33. P. 326–341. doi: 10.1080/10615806.2020.1723008

Sargent C., Gebruers C. O’Mahony J. A review of the physiological and psychological health and wellbeing of naval service personnel and the modalities used for monitoring. Military Medical Research. 2017. Vol. 4. Iss. 1. https://doi.org/10.1186/s40779-

-0112-3

Soriano-Sánchez J. G. Resilience and Emotional Intelligence in Spanish Army Personnel: The Impact of Marital Status. Psychology International. 2025. Vol. 7(1). Iss. 7. https://doi.org/10.3390/psycholint7010007

van der Meulen E., van der Velden P.G., van Aert R.C.M., van Veldhoven M.J.P.M. Longitudinal associations of psychological resilience with mental health and functioning among military personnel: A meta-analysis of prospective studies. Social Science & Medicine. 2020. Vol. 255. Iss. 112814. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2020.112814

Wu C., Hou G., Lin Y., Sa Z., Yan J., Zhang X., Liang Y., Yang K., Zhang Y. and Lang H. Exploring links between Chinese military recruits' psychological stress and coping style from the person-environment fit perspective: The chain mediating effect of self-efficacy and social support. Front. Psychol. 2022. Vol. 13:996865. doi: 10.3389/fpsyg.2022.996865

Yoon C.G., Jung J., Yoon J.H., Lee D., Jeon H., Lee S.Y. How Is the Suicide Ideation in the Korean Armed Forces Affected by Mental Illness, Traumatic Events, and Social Support? J Korean Med Sci. 2021. Vol. 36(15): e96. https://doi.org/10.3346/jkms.2021.36.e96

Zhao X., Wang J., and Shi C. The influence of mental resilience on the positive coping style of air force soldiers: a moderation- mediation model. Front. Psychol. 2020. Vol. 11. Iss. 550. doi: 10.3389/fpsyg.2020.00550

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-30

Як цитувати

Волошина, В. В. (2025). АНАЛІЗ ВПЛИВУ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ НА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 194-200. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.3.36