СТРЕС В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ ДЛЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ

Автор(и)

  • О. А. Панченко ДНП «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України»
  • А. В. Кабанцева ДНП «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України»
  • І. А. Сердюк ДНП «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України»

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.3.11

Ключові слова:

психічне здоров’я, підлітки, стрес, воєнні дії, невротичний стан, клінічна психологія, медико-психологічна допомога.

Анотація

Під час війни одним із найпотужніших факторів негативного впливу виступає стрес, що створює серйозну загрозу психічному здоров’ю та психологічному благополуччю людини, особливо для людини молодого віку. У статті розглянуто питання впливу стресу на психічне здоров’я молоді в умовах воєнного стану, виявлено основні наслідки пережитих травматичних подій та визначено ефективні напрями зміцнення психічного здоров’я здобувачів освіти в умовах стресового сьогодення. Наведено результати скринінгового дослідження актуального стану психічного здоров’я серед 122 осіб, віком від 14 до 17 років. Для реалізації дослідження сформовано психодіагностичний комплекс, що спрямований на оцінювання вираження стресу, рівня резильєнтності, наявності травмуючих ситуацій, невротичних проявів, внутрішньо сімейного клімату. У 59% респондентів виявлено наявність актуальної стресової ситуації, але не кожна стресова ситуація виступала травматичною. Молодь з травматичним досвідом, що супроводжувався ознаками посттравматичного стресового розладу (ПТСР), значно частіше демонструвала високий рівень стресу. Більшість респондентів загальної вибірки мали високий або вищий за середній рівень резильєнтності, що свідчить про наявність певного захисного ресурсу у подоланні стресу. Водночас серед респондентів з ознаками ПТСР частка осіб з низькою резильєнтністю зростала майже вдвічі, що вказувала на суттєве зниження здатності до психологічного відновлення у цієї групи. У значної частини опитаних фіксувалися порушення сну, поведінкові та вегетативні порушення, а також ознаки астенії, тривожності та депресії. Встановлено, що лише 36,9% опитаних перебували у сприятливому психічному стані, тоді як понад 60% потребували психопрофілактичної роботи, додаткової психодіагностики або медико-психологічної допомоги. Різний рівень впливу стресу на психічне здоров’я молоді актуалізує потребу створення безпечного середовища та забезпечення доступу до кваліфікаційної клінічної медико-психологічної реабілітації, що виступає пріоритетом серед основних завдань сучасної системи охорони здоров’я України.

Посилання

Стрес під час війни. Асоціація ресурсної психології та психотерапії. URL: https://arpp.com.ua/articles/stress-duringthe-

war/

Burgin D., Anagnostopoulos D., Board and Policy Division of ESCAP, Vitiello B., Sukale T., Schmid M., Fegert J. M. Impact

of war and forced displacement on children’s mental health-multilevel, needs-oriented, and trauma-informed approaches.

European child & adolescent psychiatry. 2022. Vol. 31. P. 845–853. https://doi.org/10.1007/s00787-022-01974-z

Борщ К.К. Особливості прояву стресу серед дітей в умовах війни. Науковий вісник Ужгородського національного

університету. Серія: Психологія. 2023. Вип. 1. С. 47-51.

Кабанцева А., Панченко О., Сердюк І., Гур’янов В. Оцінювання порушення сну в підлітків в умовах воєнних дій.

Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2025. № 13. С. 619–638. DOI: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2025-13-25

Pfefferbaum B., Tucker P., Varma V., Varma, Y., Nitiéma, P., & Newman, E. Children's Reactions to Media Coverage of

War. Current psychiatry reports. 2020. Vol. 22. Issue 8. 42. doi: https://doi.org/10.1007/s11920-020-01165-0

Cohen S., Kamarck T., Mermelstein R. A global measure of perceived stress. J Health Soc Behav. 1983. Vol. 24(4). P. 385–96.

Вельдбрехт О.О., Тавровецька Н.І. Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни.

Журнал сучасної психології. 2022. № 2. С. 16-27. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2

Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби: практичний посібник / авт.-

упор.: І. І. Ткачук, Н. В. Пророк, Н. В. Лунченко, В. М. Горленко, В. Д. Острова, Н. В. Сосновенко; за заг. ред. В. Г. Панка.

-ге вид., доповн. і переробл. Київ: УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2024. 100 c.

Кокун О.М. Діагностика професійної життєстійкості та психофізіологічної стійкості: методичні рекомендації.

К.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2024. 58 с.

Кіреєва З.О., Односталко О.С., Бірон Б.В., Психометричний аналіз адаптованої версії шкали резильєнтності

(CD-RISC-10). Габітус. Вип. 14. 2020. 76 С. 110-116. http://habitus.od.ua/journals/2020/14-2020/19.pdf

Терещенко Л.А., Кесьян Т.В. Психологічна діагностика взаємодії суб’єктів освітнього простору: методичні рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2023. 63 с.

Кабанцева А.В. Анкета інтеграції дитини шкільного віку. 2022. URL: https://www.rdc.org.ua/download/methodologicaldevelopments/methodical-set/QUESTIONNAIRE_for_the_child.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-30

Як цитувати

Панченко, О. А., Кабанцева, А. В., & Сердюк, І. А. (2025). СТРЕС В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ ДЛЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 65-69. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.3.11

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають