ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ У ПОСТКОВІДНИЙ ПЕРІОД: ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ПЕРЕЖИВАННЯ ВІДЧУТТЯ ВТРАТИ

Автор(и)

  • В. В. Предко

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.4

Ключові слова:

постковідний період, постковідний синдром, постковідна реабілітація, життєстійкість, втрата, особистість, ментальне здоров’я

Анотація

Стаття розкриває психологічні особливості постковідного періоду, який супроводжується втратою, тривогою та невпевненістю у майбутньому, що значною мірою впливає на фізичний, емоційний та психологічний стан кожної особистості. Зазначено, що пандемія викликала патологічне горе та психологічний дискомфорт, які можуть супроводжувати людей ще протягом багатьох років. Основними аспектами постковідного періоду є втрата відчуття стабільності, відсутність мотивації, нейропсихологічні порушення та різноманітні психічні розлади, такі як посттравматичний розлад, депресія, тривожність, а також збільшення випадків зловживання психоактивними речовинами, порушення соціальної взаємодії й зниження загальної якості життя. Крім того, у статті закцентовано на необхідності підтримки ментального здоров’я населення в постковідний період задля адаптації їх до нових умов життя. Розкрито основні причини виникнення постковідного синдрому, описані наслідки соціальної ізоляції, а також представлено основні психологічні механізми постковідної реабілітації задля подолання відчуття втрати, зміцнення життєстійкості особистості та відновлення її нормальної життєдіяльності. Зазначені основні психологічні закономірності когнітивної терапії ПТСР спрямовані на переосмисленні й зміні ставлення особистості до втрати. Основною метою цієї терапії є формування нового сприйняття втрати, через усвідомлення того сенсу, який був втрачений, і відновлення цього сенсу у житті, підкреслення його значення в життєдіяльності людини. Такий підхід сприяє перерозподілу уваги, ефективному подоланні негативних емоцій та переформулюванню образів пам’яті, яка сприяла посттравматичному стресовому розладу. Основною її метою є допомога особистості рухатися вперед із втратою, замість того, щоб залишатися в неї застряглою. Рухатись вперед означає створити новий життєвий контекст, який дозволить їй відчути себе інтегрованою у власну життєдіяльність, а не бути у просторі, який обмежений лише травмою втрати. Рух вперед також характеризується здатністю знаходити нові радості у спілкуванні з іншими людьми, а також можливість переосмислити взаємини з померлою особою, усвідомити її вплив на власне життя, а головне знайти способи вшанувати її пам’ять. Такий підхід допомагає визволити людину від страху та відчаю, пов’язаних із втратою, він створює відчуття комфорту, оскільки не вимагає від особистості забути про померлу людину, а, навпаки, надає можливість переосмислити її втрату у більш конструктивний спосіб.

Посилання

Badinlou F., Lundgren T., Jansson-Fröjmark M. Mental health outcomes following COVID-19 infection: Impacts of post-COVID impairments and fatigue on depression, anxiety, and insomnia—A web survey in Sweden //BMC psychiatry. 2022. Vol. 22. № 1. P. 743. DOI: https://doi.org/10.1186/s12888-022-04405-0

Baglione A. N. et al. Modern bereavement: a model for complicated grief in the digital age //Proceedings of the 2018 CHI conference on human factors in computing systems. 2018. Paper № 416. P. 1–12. DOI: https://doi.org/10.1145/3173574.3173990

Beese F. et al. Temporal dynamics of socioeconomic inequalities in COVID-19 outcomes over the course of the pandemic—a scoping review //International Journal of Public Health. 2022. Vol. 67. P. 1605128. DOI: https://doi.org/10.3389/ijph.2022.1605128

Benbenishty J. S., Hannink J. R. Non-verbal communication to restore patient–provider trust //Intensive care medicine. 2015. Vol. 41. P. 1359–1360. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-015-3710-8

Eisma M. C. et al. Acute grief after deaths due to COVID-19, natural causes and unnatural causes: An empirical comparison //Journal of affective disorders. 2021. Vol. 278. P. 54–56. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.09.049

Etard J. F. et al. Multidisciplinary assessment of post-Ebola sequelae in Guinea (Postebogui): an observational cohort study // The Lancet Infectious Diseases. 2017. Vol. 17. № 5. P. 545–552. DOI: https://doi.org/10.1016/S1473-3099(16)30516-3

Foley J. A. et al. Comfort always: the importance of providing psychological support to neurology staff, patients, and families during COVID-19 //Frontiers in Psychology. 2020. Vol. 11. P. 573296.

Hawryluck L. et al. SARS control and psychological effects of quarantine, Toronto, Canada //Emerging infectious diseases. 2004. Vol. 10. № 7. С. 1206–1212. DOI: https://doi.org/10.3201/eid1007.030703

Keita M. M. et al. Depressive symptoms among survivors of Ebola virus disease in Conakry (Guinea): preliminary results of the PostEboGui cohort //BMC psychiatry. 2017. Vol. 17. DOI: https://doi.org/10.1186/s12888-017-1280-8

Lapeyre-Mestre M. et al. Addictovigilance contribution during COVID-19 epidemic and lockdown in France //Therapies. 2020. Vol. 75. № 4. P. 343–354. DOI: https://doi.org/10.1016/j.therap.2020.06.006

Matalon N. et al. Trajectories of post-traumatic stress symptoms, anxiety, and depression in hospitalized COVID-19 patients: A one-month follow-up //Journal of psychosomatic research. 2021. Vol. 143. P. 110399. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2021.11039

Matthews T. et al. Social isolation, loneliness and depression in young adulthood: a behavioural genetic analysis //Social psychiatry and psychiatric epidemiology. 2016. Vol. 51. P. 339–348. DOI: https://doi.org/10.1007/s00127-016-1178-7

Negri A. et al. Psychological factors explaining the COVID-19 pandemic impact on mental health: The role of meaning, beliefs, and perceptions of vulnerability and mortality //Behavioral Sciences. 2023. Vol. 13. № 2. P. 162. DOI: https://doi.org/10.3390/bs13020162

Oluwafemi F. A. et al. A review of astronaut mental health in manned missions: Potential interventions for cognitive and mental health challenges // Life sciences in space research. 2021. Vol. 28. P. 26–31. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lssr.2020.12.002

Park S. G., Park K. H. Correlation between nonverbal communication and objective structured clinical examination score in medical students //Korean journal of medical education. 2018. Vol. 30. № 3. P. 199–208. DOI: https://doi.org/10.3946/kjme.2018.94

Pennebaker J. W. Expressive writing in psychological science //Perspectives on Psychological Science. 2018. Vol. 13. № 2. P. 226–229. DOI: https://doi.org/10.1177/174569161770

Peper M., Schott J. Neuropsychologische Störungen bei coronavirusassoziierten Erkrankungen //Zeitschrift für Neuropsychologie. 2021.Vol. 32. № P. 195–221. DOI: https://doi.org/10.1024/1016- 264X/a000342

Pirutinsky S., Cherniak A. D., Rosmarin D. H. COVID-19, mental health, and religious coping among American Orthodox Jews //Journal of religion and health. 2020. Vol. 59. P. 2288–2301. DOI: https://doi.org/10.1007/s10943-020-01070-z

Premraj L. et al. Mid and long-term neurological and neuropsychiatric manifestations of post-COVID-19 syndrome: A meta-analysis //Journal of the neurological sciences. 2022. Vol. 434. P. 120162. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.jns.2022.120162

Reynolds D. L. et al. Understanding, compliance and psychological impact of the SARS quarantine experience // Epidemiology & Infection. 2008. Vol. 136. № 7. P. 997–1007. DOI: https://doi.org/10.1017/S0950268807009156.

Shear M. K. Grief and mourning gone awry: pathway and course of complicated grief //Dialogues in clinical neuroscience. 2022. Vol. 14. № 2. P. 119–128. DOI: https://doi.org/10.31887/DCNS.2012.14.2/mshear

Usher K. et al. Family violence and COVID-19: Increased vulnerability and reduced options for support //International journal of mental health nursing. 2020. Vol. 29. № 4. P. 549–552. DOI: https://doi.org/10.1111/inm.12735

Wang C. et al. Immediate psychological responses and associated factors during the initial stage of the 2019 coronavirus disease (COVID-19) epidemic among the general population in China //International journal of environmental research and public health. 2020. Vol. 17. № 5. P. 1729. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17051729

Wild, J., Duffy, M., & Ehlers, A. Moving forward with the loss of a loved one: Treating PTSD following traumatic bereavement with cognitive therapy. //The Cognitive Behaviour Therapist 2023. № 16, E12. doi:10.1017/S1754470X23000041

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-30

Як цитувати

Предко, В. В. (2023). ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ У ПОСТКОВІДНИЙ ПЕРІОД: ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ПЕРЕЖИВАННЯ ВІДЧУТТЯ ВТРАТИ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 23-27. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.4