РОЛЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНСТРУКТИВНИХ СТРАТЕГІЙ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В КОНФЛІКТІ

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей взаємозв’язку між рівнем розвитку емоційного інтелекту та схильністю особистості до вибору конструктивних стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях. Узагальнення наукових підходів підтвердило, що емоційний інтелект є інтегративною здатністю, яка охоплює усвідомлення, розуміння та регуляцію емоцій і забезпечує ефективність міжособистісної взаємодії та адаптації. Емпірично з’ясовано, що загальний рівень емоційного інтелекту у досліджуваних юнаків і юнок відповідає середньому рівню, що свідчить про достатню сформованість базових емоційних компетентностей. Водночас структура емоційного інтелекту є нерівномірною: найбільш розвиненими виявилися внутрішньоособистісні компоненти та емпатія, тоді як навички емоційної саморегуляції та міжособистісної взаємодії потребують подальшого розвитку. Аналіз стратегій поведінки у конфлікті засвідчив, що для юнацького віку характерним є переважання активних форм реагування, зокрема орієнтації на суперництво, при недостатній вираженості стратегій, пов’язаних із кооперацією та гнучкістю (співпраця, компроміс). Це відображає вікові особливості, пов’язані з процесами самоствердження, формуванням ідентичності та прагненням до відстоювання власної позиції. Результати кореляційного аналізу підтвердили наявність статистично значущих взаємозв’язків між компонентами емоційного інтелекту та стилями поведінки у конфлікті. Зокрема, встановлено, що вищий рівень емпатії, міжособистісного емоційного інтелекту та здатності до розуміння емоцій пов’язаний із більшою схильністю до конструктивних стратегій – співпраці та компромісу. Натомість недостатній розвиток емоційної саморегуляції та внутрішньоособистісного емоційного інтелекту асоціюється з деструктивними формами реагування, такими як суперництво та уникнення, а низький рівень емоційної обізнаності – із тенденцією до пристосування. Висунута гіпотеза дослідження отримала емпіричне підтвердження: рівень розвитку емоційного інтелекту безпосередньо впливає на вибір стратегій поведінки у конфлікті в юнацькому віці. Вищий рівень емоційного інтелекту зумовлює орієнтацію на конструктивні моделі взаємодії, тоді як його недостатня сформованість пов’язана з використанням менш ефективних стратегій.