КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано психологічну готовність майбутніх офіцерів до професійного саморозвитку, визначенні її компонентної структури та розроблено авторську етапну модель формування і моніторингу прогресу на прикладі підготовки здобувачів освіти Національної академії Національної гвардії України. Застосовано методи теоретичного аналізу й синтезу, термінологічного та поняттєво-структурного аналізу, узагальнення і систематизації, порівняльно-логічного аналізу та концептуального моделювання. Результати дослідження полягають у конкретизації понятійної рамки категорій «психологічна готовність», «професійний саморозвиток» і «психологічна готовність до професійного саморозвитку» з урахуванням вимог офіцерської діяльності. Запропоновано компонентну структуру психологічної готовності майбутніх офіцерів до професійного саморозвитку (особистісно-ціннісний, мотиваційно-ціннісний, когнітивно-орієнтаційний, регуляційний і рефлексивно-оцінний). Подано етапну логіку формування та моніторингу прогресу, узгоджену з ключовими освітніми практиками, модель якої включає: діагностику стартового рівня і постановку персональних цілей; рефлексію та самооцінку досвіду; саморегуляцію і короткоциклове планування розвитку; інтеграцію сформованих умінь у змодельовані та наближені до реальних професійні ситуації з акцентом на рішення, етику і командну взаємодію; підсумкове оцінювання прогресу і проєктування індивідуальної програми подальшого саморозвитку. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні авторської компонентної структури психологічної готовності до професійного саморозвитку; запропоновано етапну модель формування готовності та моніторингу прогресу, узгоджену з ключовими освітніми практиками й засобами підготовки майбутніх офіцерів. Практичне значення. Запропонована модель може бути використана як прикладна рамка для планування освітніх практик у підготовці майбутніх офіцерів. Перспективами подальших розвідок є емпірична перевірка результативності етапної моделі в освітньому процесі (порівняння динаміки компонентів, стійкості, самооцінки, якості рефлексії та регуляції під навантаженням).