ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей функціонування романтичних стосунків в умовах війни в Україні. Метою роботи було вивчення впливу травматичних подій на досвід стосунків та рівень задоволеності партнерськими взаєминами у період після 24 лютого 2022 року. Дослідження показують, що кризові умови можуть впливати на різні аспекти сімейного функціонування: структура та організація сім’ї; комунікативні процеси; емоційна сфера; сімейна згуртованість та адаптивність; фінансова стабільність; психічне здоров’я членів сім’ї; сімейні переконання та цінності.Емпіричне дослідження охопило 36 респондентів, 67% з яких перебувають у стабільних романтичних стосунках (тривалість стосунків понад 5 років, шлюб, сумісне проживання). У якості інструментарію використовувалися стандартизовані опитувальники, такі як «Досвід стосунків» (адаптація Казанжи та Вторнікової), Шкала впливу травматичних подій (Impact of Event Scale, IES), Контрольний список травматичних подій життя (Life Events Checklist, LEC). Також респондентам було запропоновано оцінити задоволеність стосунками за шкалою Лайкерта від 1 до 10 та відповісти на відкриті авторські запитання.Дослідження взаємозв’язків між наслідками пережитих травматичних подій та досвідом стосунків показало, що травматичний досвід війни пов’язаний з посиленням уникаючої поведінки у близьких стосунках. Вивчення впливу спільного/окремого проживання показало тенденцію до вищої задоволеності стосунками у парах, які проживають разом.Було виявлено, що досвід участі або свідчення бойових дій асоціюється із підвищеним рівнем уникнення у стосунках, тоді як рівень тривожності менш виражено корелює з травматичним досвідом. Крім того, було зафіксовано переорієнтацію ціннісних орієнтирів у взаєминах – на перший план вийшли емоційна підтримка, спільний час та погляди. Отримані результати частково підтверджують гіпотезу про те, що спільне проживання партнерів позитивно впливає на задоволеність стосунками в умовах війни порівняно з роздільним проживанням; та обговорюються у контексті теорії сімейної резилієнтності та посттравматичного зростання.